Славна дочка українського народу
Леся Українкa

Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач
(1871-1913)
Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати. 6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».
Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років
Костенко А., Леся Українка / А. Костенко; упоряд.: В. П. Сичевський. – К.: А.С.К., 2006. – 512 с.
Книга розповідає про долю і звитягу Лесі Українки – людини надзвичайної навіть серед рівних їй за геніальностю. Уявлення про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання відомої повісті Анатоля Костенка з листами та іншими документальними матеріалами, пов'язаними із життям і творчістю великої поетеси.
Мірошниченко Л., Леся Українка. Життя і тексти / Л. Мірошниченко; передм. М. Коцюбинської; НАН України,
Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Смолоскип, 2011. – 264 с
Творчість Лесі Українки – пристрасного лірика – органічно злита з її особистістю, і події її життя, до найінтимніших моментів "біографії душі", стають природним, украй важливим коментарем для розуміння текстів, так само як тексти – ключем до її життя.
Огнєва О. Д., Східні стежки Лесі Українки / О. Д. Огнєва. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 239 с. Книга містить твори Лесі Українки на східні сюжети, її переспіви Рігведи та давньоєгипетських ліричних пісень, переклади віршів поетики китайською, таджицькою, татарскою, грузинською мовами, а також статті, що присвячені їм, у супроводі ілюстрацій.
Скупейко Л., Міфопоетика "Лісової пісні" Лесі Українки: [монографія] / Л. Скупейко; відп. ред. Г. М.
Сивокінь; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Фенікс, 2006. – 416 с.
У монографії досліджуються питання міфопоетики "Лісової пісні". На основі аналізу художньо-образної системи, композиції, хронотопу, основних мотивів автор пропонує оригінальне тлумачення драми-феєрії Лесі Українки. Залучено значний фолькльорно-міфологічний, теоретико-літературний та текстологічний матеріал.
Аврахов Г. Г., Леся Українка: проблеми текстології та історії друку (До дванадцятитомного видання творів, 1975-1979): монографія / Г. Аврахов. – Луцьк: Твердиня, 2007. – 228 с.
У книзі подано глибокий текстологічний аналіз дванадцяти томного видання творів Лесі Українки 1975-1979 рр. Об'єктом наукової критики взято рясні покривдження авторських текстів (передовсім корпусу поезій): від помилкових концепцій сучасних перепублікацій класиків до незлічних помилок, фальсифікаційних лакун, невиправданих кон'єктур. Посвітлено шляхи підготовки повного, передакадемічного видання спадщини Лесі Українки.
Якубський Б. В., Творчий шлях Лесі Українки: біогр. матеріали: [зб. ст.] / Б. В. Якубський; упорядкув. та
комент. А. В. Радько; вступ. сл. Л. І. Скупейко; Волинський нац. ун-т ім. Л. Українки, НДІ Лесі Українки. – Луцьк: Видавництво Волинського національного університету ім. Л. Українки, 2012. – 472 с.
Книжка знайомить читачів із матеріалами з життя і наукової спадщини Бориса Володимировича Якубського - класика нашого літературознавства, одного із основоположників наукового вивчення життя і творчості Лесі Українки, видавця й упорядника її перших багатотомних видань.
Феномен Лесі Українки: літературознавчий, лінгвістичний, історіософський, філософський та педагогічний аспекти: зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; уклад. І. З. Тарасинська; редкол.: Ю. А. Ведєрніков [та ін.]. – Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. – 284 с.
Горохович А., Поетика
Лесі Українки і її афоризми / А. Горохович; Інститут дослідів Волині. – Вінніпег: Волинь, 1980. – 145 с.
Доступ до бази даних SCOPUS відкрито!
З 06 листопада 2018 року по 06 листопада 2019 року (згідно з наказом МОН № 1213 від 06.11.2018 р.) передплачено доступ до однієї з найбільших у світі універсальної реферативної та наукометричної бази даних SCOPUS видавництва Elsevier.
Голокост-шрам на серці людства
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту
Голоко́ст (від англ. theHolocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος— «всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і циган у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 – 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни.
Коротка єврейська енциклопедія розглядає голокост в 4 етапи:
- Січень 1933 – серпень 1939 – з моменту, коли Гітлер став рейхсканцлером Німеччини і до нападу на Польщу
- Вересень 1939 – червень 1941 – з моменту включення західної Польщі до складу рейху і створення «Генерал-губернаторства» до нападу на СРСР
- Червень 1941 – осінь 1943 – з моменту нападу на СРСР і до повного знищення гетто на його території
- Зима 1943 – травень 1945 – з початку масової депортації євреїв Західної Європи до таборів смерті і до кінця війни.
Основне джерело статистичних даних про Катастрофу європейського єврейства – порівняння передвоєнних переписів населення з післявоєнними переписами і оцінками. За оцінками «Енциклопедії Голокосту» (видана музеєм Яд-Вашем), загинуло до 3 мільйонів польських євреїв, 1,2 мільйона радянських євреїв (енциклопедія призводить роздільну статистику по СРСР і країнам Прибалтики), з них 140 тисяч євреїв Литви і 70 тисяч євреїв Латвії; 560 000 євреїв Угорщини, 280 тисяч Румунії, 140 тисяч Німеччини, 100 тисяч Голландії, 80 тисяч євреїв Франції, 80 тисяч Чехії, 70 тисяч Словаччини 65 тис. Греції, 60 тисяч — Югославії. У Білорусі було знищено понад 800 тисяч євреїв.
Бердз, Джеффрі. Голокост у Рівному: масове вбивство в Сосонках, листопад 1941 р. / Д. Бердз ; пер. з англ. Д. Аладька. - Рівне : Волинські обереги, 2017. - 168 с.

Ця монографія є реконструкцією подій німецької акції, яка призвела до масового вбивства близько 23500 єврейських чоловіків, жінок та дітей у трьох місцях у лісі в Сосонках поблизу Рівного, Україна, 7-9 листопада 1941 р.

Голокост і сучасність: Студії в Україні і світі : наук. часоп. № 1 (17) / Укр. центр вивчення історії Голокосту ; редкол.: М. Тяглий (відп. ред.) [та ін.]. - Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2019. - 192 с.
У виданні розміщені публікації дослідників з України та інших країн, які спеціалізуються на вивченні історії Голокосту та інших геноцидів.

Славік, Ю. В. Шлях до Аушвіцу: Голокост на Закарпатті : монографія / Ю. В. Славік ; Український ін-т вивчення Голокосту "Ткума". - Дніпро : Ліра ЛТД, 2017. - 156 с.
Дослідження присвячене трагічній долі десятків тисяч закарпатських євреїв у роки Другої світової війни. У книзі висвітлено основні напрямки угорської антиєврейської політики, яка реалізовувалася в межах сучасного Закарпаття протягом 1938-1944 рр. та становище місцевої громади в умовах владних обмежень. Окремо розглянуто перебіг знищення закарпатських євреїв навесні 1944 р. Значну увагу приділено аналізу антисемітської інформаційної кампанії, яка велася в регіоні протягом досліджуваного періоду та впливу пропаганди на суспільну поведінку населення в період депортацій 1944 р. У контексті антиєврейської політики показано становище іншої дискримінованої в роки угорського панування меншини краю – ромів. 
Український голокост 1932-1933: Свідчення тих, хто вижив : у 3 т. Т. 2 / Нац. ун-т "Києво-Могилянська акад.", Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Держ. ком. архівів України ; за ред. Ю. Мицика. - К. : Києво-Могилянська академія, 2004. - 443 с
У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найжахливіших трагедій в історії людства - голодомор-геноцид 1932-1933 рр., спрямований на вигублення українського народу. Спогади, зібрані впродовж багатьох років, доповнені документальними матеріалами й свідченнями про голод 1946-1947 рр., дають змогу побачити дію страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки вітчизняної історії. 
Український голокост 1932-1933 : Свідчення тих, хто вижив / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім. Грушевського, Держ. ком. архівів України ; упоряд. Ю. Мицик. - К. : Києво-Могилянська академія, 2003. - 296 с.
У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найжахливіших трагедій в історії людства - голодомор-геноцид 1932-1933 рр., спрямований на вигублення українського народу. Спогади, які збиралися понад 10 років, дають змогу побачити дію страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки вітчизняної історії. 
Український голокост 1932-1933: Свідчення тих, хто вижив : [у 10 т.]. Т. 3 / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Канадський ін-т укр. студій при Альбертському ун-ті (Едмонтон) ; за ред. Ю. Мицика. - К. : Києво-Могилянська академія, 2006. - 430 с.
У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найжахливіших трагедій в історії людства - голодомор-геноцид 1932-1933 рр., спрямований на вигублення українського народу. Спогади, зібрані впродовж багатьох років, доповнені документальними матеріалами й свідченнями про голод 1946-1947 рр., дають змогу побачити дію страхітливого механізму знищення. 
Український голокост 1932-1933 : Свідчення тих, хто вижив : [у 10 т.]. Т. 5 / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Канадський ін-т укр. студій при Альбертському ун-ті (Едмонтон) ; за ред. Ю. Мицика. - К. : Києво-Могилянська академія, 2008. - 322 с.
У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найважливіших трагедій в історії людства - голодомор-геноцид 1932-1933 рр., спрямований на вигублення українського народу. Спогади, які збиралися понад 10 років, дають змогу побачити діб страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки історії рідного краю. У 5-му томі домінують свідчення українців, які внаслідок Другої світовоївійни опинилися в еміграції і там, у вільному світі, мали можливість розповісти правду про голодомор 1932-1933 рр. 
Український голокост 1932-1933 : Свідчення тих, хто вижив : [у 10 т.]. Т. 6 / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Укр.-канад. дослідчо-документац. центр (Торонто) ; упоряд. Ю. Мицик. - К. : Києво-Могилянська академія, 2008. - 690 с.
У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найваживіших трагедій в історії людства - штучний голодомор - геноцид 1932-1933 рр., спрямований на винищення українського народу. Спогади, зібрані впродовж багатьох років, доповнені документальними матеріалами й свідченнями про голодомор 1946-1947 рр., дають змогу побачити діяю страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки вітчизняної історі. До шостого тому археографічної серії ввійшли свідчення українців, які пережили голодомор. 
Голокост в Україні (1941-1944) : словник-довідник / Український центр вивч. історії Голокосту ; авт.-упоряд. : О. В. Гісем, О. О. Мартинюк ; наук. ред. М. І. Тяглий. - Вид. 3-тє, випр. і допов. - К. : Сфера, 2009. - 100 с.
Видання є спробою узагальнення понятійного апарату теми "Голокост в Україні, 1941 -1944 рр.". Воно здійснюється в рамках проекту "Викладання історії Голокосту та проблем толерантності". Словник-довідник містить 407 понять і термінів.
Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього: матеріали міжнар. наук. конф., м. Київ, 24 – 25 жовтня 2011 р. / Ком. "Бабин Яр", Укр. центр вивчення історії Голокосту, Французький ін-т в Україні; наук. ред. В. Нахманович ; авт. передм. А. Подольський; відп. ред. М. Тяглий. – К.: Москаленко О. М., 2012. – 256 с.
Бибин Яр – це місце у Києві, яке донині залишається сумним символом політики геноциду нацистської Німеччини та маніпуляцій з пам'яттю, притаманних Радянському Союзу, а також яскравим прикладом нинішнього стану пам'яті про війну у сучасному українському суспільстві. Ця книга є збірником матеріалів міжнародної конференції, яка мала на меті проаналізувати як суто історичні аспекти репресивної політики щодо різних груп населення (євреїв, ромів, діячів українського національного руху, радянських військовополонених та цівільних громадян), для яких Бабин Яр став місцем колективного, поховання, так і повоєнні та сучасні проблеми, пов'язані з увічненням пам'яті загиблих у контексті і неоднозначного ставлення до минулого з боку різних частин українського суспільства.
Злочини тоталітарних режимів в Україні: науковий та освітній погляд: матеріали міжнар. наук. конф.; м.
Вінниця, 21 – 22 листопада 2009 р. / Ін-т досліджень війни, Голокосту та геноциду, Укр. центр вивчення історії Голокосту; відп. ред. М. Тяглий. – К.: Іваненко С. В., 2012. – 144 с.
В Україні тоталітарні режими Гітлера і Сталіна вчинили величезні злочини – Голодомор, Великий терор, Голокост. Як усе це сталося? Що повинні знати про ці події громадяни України та інших держав Європи? Як викладати цю проблематику? Це теми, на яких зосереджувалась конференція «Злочини тоталітарних режимів в Україні: науковий та освітній погляд».
Кнопп, Г. Холокост. Неизвестные страницы истории / Г. Кнопп; пер. с нем. А. Дмитришина. – Х.: Книжный клуб семейного досуга, 2007. – 336 с.
Подборка документов Гвидо Кноппа (до сих пор самая полная) о геноциде европейских евреев нацистами, построенная на новейших данных, многолетних исследованиях, а также до этого времени не опубликованных архивных материалах, дает точную картину холокоста. Автор описывает путь от Нюрнбергских расовых законов до Ванзейской конференции с ее постановлением об "окончательном решении", от депортаций еврейского населения до освобождения узников концлагерей союзниками. Пронзительное описание самой ужасной главы немецкой истории.
Ойєрбах, Р. На полях Треблінки: репортаж / Р. Ойєрбах; пер. з мови їдиш І. Гусєва; відп. ред. А. Фредекінд; Укр. центр вивч. історії голокосту. – К.: Сфера, 2007. – 80 с.
Книга Рохл Ойєрбах "На полях Треблінки" – це свідчення очевидця трагедії в Європі. Це роздуми людини, що пережила Голокост на теренах Польщі, в гетто Варшави, а потім опинилася серед тих хто фактично першим побачив всі злочини нацистів щодо євреїв, скоєні ними в нацистському таборі смерті в польському селищі Треблінка...

«Біль нашої землі: Чорнобиль»
14 грудня в Україні відзначається
«День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Це визначено Указом Президентом України № 945/2006 року від 10 листопада 2006 року. За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов'язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС. Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.
Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров'я майбутніх поколінь.
Чорнобиль. 1986-1987 рр. Документи і спогади: Роль НАН України у подоланні наслідків катастрофи / редкол.
: А. П. Шпак (голов. ред.), І. М. Вишневський [та ін.]; уклад.: В. Д. Новіков, В. Ю. Данильченко [та ін.]. – К.: Академперіодика, 2004. – 564 с.
У виданні вперше масштабно висвітлюється унікальна роль НАН України у подоланні наслідків Чорнобильської аварії упродовж 1986-1987 рр. Залучено низку факсимільних копій документів АН УРСР та сторонніх архівів, які висвітлюють позицію Академії наук стосовно будівництва мережі АЕС на території України, діяльність її структур протягом згаданого періоду. До збірника включено спогади учасників чорнобильських подій, списки співробітників Ан УРСР (від робітників до академіків), які зробили свій внесок у ліквідацію наслідків аварії, довідковий матеріал.

Біль і тривоги Чорнобиля / ред. вид.: М. Сорока; упоряд.: Ю. Сафонов. – К.: Київська правда, 2006. – 288 с.
Книга "Біль і тривоги Чорнобиля" – колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, з часу якої минуло вже два десятка літ. Автори, що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцятикілометрової зони і самої станції, розглядають і прогнозують розвиток ситуації навколо ЧАЕС. Їхня розповідь доповнена фотосюжетами про подолання наслідків Чорнобильської трагедії - двадцятилітньої давнини й сучасними.
Чорнобиль: Час подолання: фотоальбом / П. Г. Покутний, М. І. Лябах, В. П. Гаман [та ін.]. – К.:
Чорнобильінтерінформ, 2001. – 191 с.
У фотоальбомі представлено хроніку подолання наслідків цієї найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.

Черкаський біль Чорнобиля / авт. і упоряд.: М. К. Онищук, В. М. Семенець; редкол.: М. І. Тимошенко та ін. – Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2006. – 165 с.

Проблеми Чорнобильської зони відчуження: наук.-тех. збірник, Вип. 7 / М-во України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; редкол.: В. М. Шестопалов (голова), Є. В. Соботович, В. І. Холоша [та ін.]. – К.: Українська академія державного управління при Президентові України, 2001. – 239 с.
Збірник містить результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт, проведених в Чорнобильській зоні відчуження. Велика увага приділяється медико-біологічним та радіоекологічним проблемам, а також питанням радіактивних відходів.
Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля – Problems of nuclear power plants' safety and of Chornobyl: наук.-техн. зб., Вип. 11 / Нац. акад. наук України, Ін-т проблем безпеки атомних електростанцій; голов. ред. О. О. Ключников. – Чорнобиль: Інститут проблем атомних електростанцій, 2009. –l 171 с.
Науковий збірник публікує роботи з проблем атомної енергетики, безпечної експлуатації АЕС, подовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС, зняття їх з експлуатації, поводження з радіоактивними відходами, впливу радіаційно-небезпечних об'єктів на навколишнє середовище, радіобіології та радіоекології, радіаційного матеріалознавства, техніки та методів експерименту, проблем подолання наслідків важких техногенних аварій.
Чорнобиль і соціум: збірник, Вип. 7. Соціально-психологічний моніторинг умов життя та
діяльності соціальних груп, потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації / М-во України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та ін; Редкол.: О. В. Киричук та ін. – К.: Стилос, 2001. – 407 с.
У збірнику розглядаються особливості соціальної й соціально-психологічної адаптації до постчорнобильської ситуації людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: самоселів, населення регіонів з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення, переселених із зони аварії та місцевих мешканців поселень, куди переселилися потерпілі. Аналізуються особливості їх господарської та повсякденної поведінки, сприйняття та оцінка соціальних ризиків, вплив на здоров'я та поведінку екологічного чинника, проблеми інформування щодо життєдіяльності на забруднених територіях.

Чорнобиль і соціум: зб., Вип. 12. Суспільство ризику: Чорнобильська детермінанта / М-во України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, НАН України, Ін-т соціології; відп. ред.: Ю. І. Саєнко; редкол.: О. І. Вишняк, С. Д. Максименко, В. Є. Пилипенко та ін. – К.: Фоліант, 2006. – 220 с.
У збірнику розглядаються основні проблеми радіоактивно забруднених територій: розміщення, чисельність, вікова структура, здоров'я населення. Аналізуються особливості функціонування територіальних громад за умов радіоактивного забруднення територій внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються основні напрями та підходи щодо реабілітації постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій, а також наводяться особливості господарської діяльності та стан біологічної системи досліджуваних сільських населених пунктів радіоактивно забруднених територій. Також у роботі розглядаються основні положення концепції суспільства ризику в контексті наслідків Чорнобильської катастрофи для українського суспільства.
Чорнобиль і соціум: [щорічник], Вип. 13. Соціальний розвиток громад і територій, постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи / М-во України з питань надзв. ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, НАН України [та ін.]; відп. ред.: Ю. І. Саєнко, Ю. О. Привалов. – К.: Фоліант, 2007. – 316 с.
У щорічнику аналізуються питання соціального розвитку громад і територій, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Розглядаються такі складові людського й соціального потенціалу постраждалих територій, як здоров'я, навколишнє природне середовище, зайнятість населення й адаптаційні процеси, потреби потерпілого населення і рівень їх задоволення, стан та зміни соціальної "чорнобильської" допомоги. Наводяться оцінки стану та потреб розвитку соціального партнерства на РЗТ.

Барановська Н. Чорнобильська трагедія: нариси з історії / Н. Барановська; відп. ред. В. А. Смолій; НАН України, Ін-т історії України. – К.: Інститут історії НАН України, 2011. – 262 с.
У формі історичних нарисів, із залученням широкого кола джерел, робота висвітлює суспільно-політичні та науково-технічні передумови аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, яка сталась 26 квітня 1986 р., розкриває початкові зусилля з її мінімізації та інформаційну ситуацію в країні, яка привела до падіння довіри суспільства до влади. Аналізуючи основні напрями вирішення проблем, породжених аварією, автор зосереджується на інженерно-технічних та медико-біологічних, розкриває процеси, пов'язані із зоною відчуження та "Об'єктом" Укриття", показує проблеми довкілля, якості життя, стан здоров'я і вплив аварії на долі людей. Окремі нариси присвячено висвітленню суспільної активності, породженої аварією, зусиллям держави з унормування постчорнобильського життя та факту закриття ЧАЕС, який розглядається як політичний крок і довготривалий процес.
Безпека та розвиток чорнобильських спільнот: ситуаційний аналіз –
Security and development of Chornobyl communities: situation analysis / П. Замостьян, Ю. Саєнко, Ю. Привалов [та ін.]; НАН України, Ін-т соціології, Центр соц. експертиз. – К.: Інститут соціології НАН України: Наш час, 2006. – 252 с.
Книжку присвячено ситуаційному аналізу умов життя населення, потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Реалізовано двоспрямований аналіз ситуації: розглянуто внутрішньоособистісні проблеми, що виникають у людини за постчорнобильської стуації, та зовнішньоситуативні впливові чинники, що містяться у певних сферах життєдіяльності особистості: медико-соціальній; освіти й інформації; виробництва; управління. Наведено основні теоретико-методологічні положення, на які спирається емпіричне дослідження. За висновками емпіричного дослідження, яке поєднує статистичний аналіз, контент-аналіз регіональної преси та експертне опитування, запропоновано соціальні проекти сприяння розвитку та безпеці людини в усіх зазначених сферах життєдіяльності.

Площенко В. Д. Крізь призму Чорнобиля: докум.-публіц. нариси / В. Д. Площенко. – К.: Твім Інтер, 1998. – 232 с.
У документально-публіцистичних нарисах В. Д. Площенка, колишнього Міністра житлово-комунального господарства УРСР, розповідається про чорнобильську катастрофу, яка спіткала Україну 26 квітня 1986 року, а також про участь українських комунальників, транспортників, газовиків, зокрема й профспілкових працівників, у ліквідації її наслідків. Як безпосередній учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС автор яскраво відтворює незабутні трагічні події, висловлює свій погляд на них через десятиріччя, використовуючи при цьому багато нових документів, спогадів та свідчень учасників ліквідації наслідків цієї аварії – працівників сфери обслуговування України.

Мужність і біль Чорнобиля: повість-хроніка. Поеми. Вірші: літ.-худож. вид. – К.: Молодь, 1988. – 144 с.
Ця книга – данина пам'яті загиблих, вияв палкої вдячності всім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.

Інформатизація аерокосмічного землезнавства: монографія / за ред. С. О. Довгого, В. І. Лялька; НАН України; Рада нац. безпеки і оборони України. – К.: Наукова думка, 2001. – 606 с.
У монографії викладено інформацію про сучасні методи аерокосмічних зйомок і тематичної комп’ютерної інтерпретації одержаних матеріалів з метою вирішення актуальних природо ресурсних завдань(оцінка екологічного стану земель та водойм,зокрема, внаслідок впливу аварії на Чорнобильській АЕС).
Магістранти-випускники завітали до центрального абонементу бібліотеки з вдячністю
27 грудня 2018 року відбувся випуск магістрантів Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Всі вони були активними читачами нашої бібліотеки.
Тому не дивно, що після урочистостей магістранти ННІ іноземних мов спеціальності «Англійська мова та література» завітали до центрального абонементу бібліотеки, щоб подякувати працівникам за їхню працю, за допомогу у підборі навчальної та наукової літератури, уважне ставлення до читачів.
А бібліотекарі, в свою чергу, побажали випускникам успіхів на життєвому шляху та у трудовій діяльності.


Л. Мальована, зав. відділу обслуговування
Щиросердна вдячність дарувальнику
Нещодавно нашим книжковим благодійником став Михайло Іванович Брикун – віднедавна мешканець м. Черкас. Стисло розповімо про цю непересічну особистість. Він є уродженцем с. Кропивна, що на Золотоніщині, і випускником Чапаєвської (нині Благодатнівської) школи. Успішно закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка та аспірантуру при Інституті філософії АН УРСР. У 1967 р. захистив дисертацію і здобув науковий ступінь кандидата філософських наук. Через 3 роки ВАК УРСР присвоїв Михайлу Івановичу вчене звання доцента. Від 1966 р. розпочалася його викладацька діяльність у вищих навчальних закладах України. У 1972 р. його було запрошено на посаду завідувача кафедри Білоцерківського сільськогосподарського інституту. Доцентом Брикуном було опубліковано кілька десятків наукових статей та монографію. Основні напрямки його наукових досліджень – філософські теоретико-пізнавальні проблеми сучасного природознавства.
Національно-патріотична налаштованість доцента Брикуна, його послідовна боротьба проти русифікації навчально-виховного процесу викликала роздратування органів КДБ і стала підставою для його незаконного репресування. У березні 1975 р. «за вияви націоналізму» Михайла Івановича було звільнено з посади завідувача кафедри та відсторонено від викладацької роботи. Відтоді й до виходу на пенсію у 1997 р. він працював майстром, а потім начальником відділу науково-технічної та економічної інформації, раціоналізації й винахідництва науково-виробничої фірми «Ферокерам». Торік М. І. Брикуна за активну громадянську позицію було нагороджено медаллю «25 років незалежності України, а нещодавно він з родиною перебрався до Черкас.
Дарування книг у бібліотеку – це давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення фонду. Це рух душі, безкорисна щедрість та добра воля дарувальника. Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Черкаського національного університету щиросердно вдячна за книги, отримані в дар від Михайла Івановича Брикуна. Подаровані книги є вагомим внеском у формування фондів нашої книгозбірні, а це понад 250 книг з питань філософії, історії, психології тощо. Працівники наукової бібліотеки переконані, що ці книги знайдуть вдячного читача і будуть корисні для науковців, аспірантів, студентів нашого вузу та сприятимуть підвищенню фахового рівня.

Передноворічні книжкові подарунки від Національного олімпійського комітету України
Напередодні Нового 2019 року до наукової бібліотеки імені М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького завітали представники НОК України. До книгозбірні провідного вишу Шевченкового краю вони прибули зі щедрим дарунком – добіркою літератури зі спортивної тематики, яка була останніми роками видана цією поважною олімпійською структурою. Голова обласного відділення НОК України А. О. Більда та заслужений тренер України, голова профкому, доцент А. І. Стеценко, передаючи цей цінний книжковий подарунок до фондів наукової бібліотеки, висловили впевненість у тому, що кожне видання знайде свого читача й буде слугувати підготовці висококваліфікованих фахівців з фізичної культури і спорту, пропаганді здорового способу життя. Велику вдячність функціонерам олімпійського руху за цей безцінний книжковий дар висловили проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності професор С. В. Корновенко, директор ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я, доцент Л. А. Нечипоренко та директор наукової бібліотеки, доцент Г. М. Голиш.
Учасниками цього велелюдного зібрання стали господарі – співробітники книгозбірні, а також викладачі та студенти ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я.
Детальніше:Передноворічні книжкові подарунки від Національного олімпійського комітету України
Поспішай творити добро
Людина починається з добра… Глибина цього визначення невіддільна від таких понять як милосердя, безкорисливість, служіння людям. В історії людства навряд чи знайдеться суспільство, якому не були б притаманні ідеї добровільної та безкорисливої допомоги.
Подарунки читачам від Святого Миколая
Працівники наукової бібліотеки ім. М. Максимовича завжди долучаються до благодійних акцій, які проводяться в нашій alma mater.
Не стало винятком і цьогорічне свято Святого Миколая. Для читачів нашої книгозбірні були підготовлені народознавчі мініатюри «День Святого Миколая: історія, традиції і прикмети свята» в електронному читальному залі та благодійна кампанія «Чарівна скринька Святого Миколая» на центральному абонементі.
Із чарівної скриньки читачі діставали та зачитували побажання від Святого Миколая та отримували в подарунок книгу від працівників бібліотеки. Відвідувачі щиро дякували бібліотекарям за такий приємний сюрприз.
Мохуренко Олександр, студент I курсу ННІ історії і філософії


Пацян Дарія, студентка IVкурсу ННІ історії і філософії


Любов Мальована, зав. відділу обслуговування
наукової бібліотеки ім. М. Максимовича
Свято краєзнавців у нашій бібліотеці
27 листопада 2018 року наукова бібліотека ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького гостинно приймала у своїх стінах почесних гостей-лауреатів щорічної обласної краєзнавчої премії імені нашого славного земляка Михайла Максимовича.
Цьогоріч конкурсна комісія заслужено віддала пальму першості книзі «Бандури пісня недоспівана…» Оксани Силки та Лариси Синявської, докторів історичних наук, професорів (до речі, випускників історичного факультету нашого університету та колишніх вчених секретарів нашої книгозбірні) у номінації колективних праць. На здобуття премії це видання висунув колектив наукової бібліотеки.
У номінації праць окремих авторів лауреатом став журналіст газети «Нова доба» Борис Юхно за книгу «Ретроград».
Ці книги студенти та викладачі університету можуть знайти у фондах нашої бібліотеки.






