Науковців ЧНУ запрошують на вебінари про Web of Science
Науковці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького запрошуються на загальноукраїнські вебінари у грудні й листопаді.
Реєстрацію відкрито. Необхідно перейти за посиланням та натиснути на «Register» і заповнити анкету. Трансляція проходитиме у «Webex», підключення можливе лише з техніки з операційною системою вище ХР та оновленими версіями браузерів. Також запрошуємо долучитися до нового формату навчання — 45-хвилинні вебінари з висвітленням тем і відповідями на запитання, що найчастіше звучали протягом 2020 року.
Детальніше:Науковців ЧНУ запрошують на вебінари про Web of Science
Великий Державотворець – Пили́п О́рлик
До 348-ї річниці від дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), видатного українського державного, військового і політичного діяча, гетьмана України, співавтора Угод та Конституційних прав і вольностей Війська Запорозького.
У Києві відкрили віртуальний музей Івана Франка
У Києві презентували віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізований Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.
Музей складається з п’яти залів:
- зала № 1 «Іван Франко у Києві»: про перебування письменника у столиці у 1885, 1886 та 1909 роках;
- зала № 2 «Нащадки Франка»: про дітей та онуків Франка;
- зала № 3 «Тарас Франко»: про другого сина Івана Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві;
- зала № 4 «Іван Франко у малярських практиках сина»: про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка;
- зала № 5 «Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка»: про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.
Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків можна здійснити на спеціальному сайті Франкоvі у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою та російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.
Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.
На онлайнплатформі також створений розділ «Архів», де виставлені цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщений картографічний ресурс «Іван Франко на мапі Європи», де відзначені меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.
Проєкт віртуального музею переміг у програмі УКФ «Створюємо інноваційний культурний продукт» і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.
Під час реалізації проєкту також було проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва у 1885, 1886 та 1909 роках.
Відкриті міжнародні бази даних
Потік інформації сьогодення є безперервним. Вибірка потрібного матеріалу займає певний час. Для оптимізації процесу навчання та розвитку створюються та розробляються різноманітні сервіси, які акумулюють інформацію в базах даних. Доступ до матеріалів не завжди безкоштовний.
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького постійно оновлює списки посилань на різноманітні міжнародні та вітчизняні інформаційні сервіси. Зокрема, було оновлено вміст наукометричних баз даних та додано нові безоплатні бази даних:
- Iopscience – база даних наукових матеріалів;
- Jstor – некомерційна організація, мета якої використовуючи інформаційні технології допомагати науковій спільноті із збереження, використання та розвитку наукових праць, досліджень;
- OECD – онлайн бібліотека Організації економічної співпраці та розвитку;
- Wiley – відкрита онлайн бібліотека;
- Statista – сервіс спеціалізується на статистиці різноманітних даних.
Інструкція з використання електронних ресурсів книгозбірні
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького представляє Вашій увазі відеоінструкцію з використання електронних ресурcів книгозбірні. Пропонуємо до перегляду відеоматеріали, які стануть Вам у пригоді і дозволять покрокове використання інформаційних електронних ресурсів віддаленого доступу та опрацювання локального продукту у комфортних спеціалізованих читальних залах наукової бібліотеки.
Козаки-характерники
- Хто такі козаки-характерники?
- Чи насправді вони були наділені магічними властивостями?
- Гопак – танок чи бойове мистецтво характерників?
Про все це та інше можна дізнатись в даному дописі та на сторінці Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького у Facebook!
У вільний доступ виклали оцифровану літературно-мистецьку періодику
У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», який Читомо реалізовує за підтримки Українського культурного фонду, було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.
Літературно-мистецькі журнали, які тепер доступні онлайн:
- Образотворче мистецтво: 53 числа
- Авангард: 4 числа
- Арка: 9 чисел та Бібліографічний покажчик змісту
- Художники України: 28 чисел
- Кіно: Систематичний покажчик змісту журналу
- Світло й тінь: 8 номерів
- Терем: 10 номерів
- Світо-вид: 17 номерів
«Навіщо сьогодні, коли ми задихаємося від контенту на будь-який смак, оцифровувати старі журнали? Хіба не простіше викинути їх на смітник? Ні. Як і будь-яка річ, журнали несуть на собі відбиток часу. І формою, і змістом – максимально повно – вони вміщують інформацію про минуле, про атмосферу, в якій зростали наші мами, бабусі, прадідусі. Тож букіністичні та антикварні видання допомагають зрозуміти нас самих. Будь-хто, в залежності від обставин, може відчути необхідність зазирнути у старий журнал. Дослідник, який шукає щось конкретне, або просто хтось захоче приготувати страву за давнім рецептом.
Переглядаючи старі видання, можна відслідковувати сам ритм часу. Сучасність, з її швидкістю, потребує, щоб це можна було зробити онлайн. Тому й необхідно сканувати журнали та оприлюднювати їх в інтернеті», – коментує координаторка проєкту з оцифрування і засновниця Бібліотеки українського мистецтва Катерина Лебедєва.
У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», який Читомо реалізовує за підтримки Українського культурного фонду, було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.
Сайт бібліотеки українського мистецтва: huartlib.org
Оновлення "Електронного читального залу"
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького постійно доповнює коло сучасних сервісів, працює над удосконаленням існуючих послуг та розширенням інформаційної підтримки користувачів.
Безперервне поповнення електронного контенту книгозбірні формує і без того значну за розмірами базу даних підручників у електронному вигляді. З метою поліпшення зручності пошуку інформації, її опрацювання та використання, на сайті наукової бібліотеки було створено сторінку з переліком посилань на електронні бібліотеки.
Розділ «Бібліотеки електронних книг та підручників» створений для користувачів, які мають потребу у перегляді чи завантаженні електронних підручників та книг. Для використання даних розділу необхідно перейти до «Електронного читального залу» та обрати відповідний пункт меню.
Змін зазнав і розділ «Електронні ресурси вільного доступу». Тепер він складається із переліку посилань на різноманітні наукові ресурси та архіви, які стануть у пригоді науковцям, студентам та усім охочим.
Ми прагнемо до змін та завжди відриті для співпраці і вдосконалення. Нам важлива Ваша думка! Пропозиції та зауваження приймаємо особисто, за адресами та телефонами: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; (0472) 35-52-29 – директор, (0472) 37-30-92 – відділ комплектування та наукової обробки даних, (0472) 33-44-81 – інформаційно-бібліографічний відділ, (0472) 37-12-54 – центральний абонемент.