У серці мала те, що не вмирає…

Насправді Леся Українка – це літературний псевдонім. Її повне ім’я – Лариса Петрівна Косач. Вона народилася 25 лютого 1871 р. в інтелігентній та патріотичній родині, де цінували мову, культуру й освіту, тому Леся була людиною найширшої наукової ерудиції, блискуче володіла кількома мовами. Обдарована від Бога дивовижної сили поетичним талантом, Леся Українка піднесла до нього і свій безсмертний Дух, сягнувши вершин, на які відважуються зійти тільки генії.

Творчість Лесі Українки – це феноменальне явище українського письменства, що охоплює понад 200 поезій, драматичні поеми, прозу та переклади, засновані на неоромантизмі, патріотизмі та фемінізмі. Поетична спадщина Лесі Українки вміщена у збірках: «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1902), «Відгуки» (1913). Ліричні поезії – це сторінки прагнень і страждань, поривань і сумнівів, радості і горя поетеси. Були в них зоряні верховіття, були й хвилини розпачу: «Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні. Без надії таки сподіватись! Треба жити, геть думи сумні!».

Драма-феєрія «Лісова пісня» – вершина творчості Лесі Українки, де переплітаються фольклорні мотиви, краса природи та трагізм людського буття. В неї поетеса вклала «цвіт душі» і вилила із свого серця «те, що не вмирає». Глибокий символізм і сенс життя незламної Лесі закарбовані у словах поеми: «Ні, я жива! Я буду вічно жити!».  

Так, Леся Українка лишається з нами повсякчас. Під  час Революції Гідності на Майдані Незалежності, просто в центрі Києва, з’явилися графіті зі «святою трійцею» нашої літератури: Леся Українка у захисній масці, Тарас Шевченко з балаклавою на обличчі, Іван Франко у будівельній касці. Під її портретом на Майдані і зараз є напис: «Хто визволиться сам, той буде вільний». Бо на чиєму боці Леся, там правда – так було і буде завжди.

Сьогодні, 25 лютого 2026 р., у першому університетському корпусі була розгорнута виставка, присвячена 155-річчю від дня народження Лесі Українки та аукціон знань «Лесина мозаїка». Студенти та співробітники університету зацікавлено оглянули виставку, взяли активну участь у вікторині, декламували вірші великої поетеси. Цей ентузіазм нас надихає та дає надію, що в наші буремні трагічні часи вогонь свободи, який палав у душі великої «дочки Прометея» – Лесі Українки,  не згасне і буде вести український народ до жаданої Перемоги. 

                                               Завідувачка сектору книгозберігання  НБ ім. М. Максимовича   І. В. Морозова.