В Україні стартував проєкт «Екземпляри ХХ» про літературно-мистецьку періодику ХХ століття

«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – це проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду.

На сайті «Читомо» підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.

Серед авторів експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.

У фокусі дослідження кураторський підхід, згідно з яким обрали знакові, найяскравіші часописи що впливали на культурний процес свого часу й задавали стандарти й тренди. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.

Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини.

Важливою складовою проєкту стало оцифрування рідкісних номерів видань і викладання їх у вільний доступ на сайті Бібліотеки українського мистецтва. Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.

Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику:

• Музей-архів преси;
• Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana»;
• Електронна бібліотека «Культура України».

Відеоспогад про відкриття відновленого навчального корпусу № 4

Продовжуємо ділитися спогадами з урочистого відкриття реконструйованого після пожежі 1990 року навчального корпусу № 4 Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Мрія студентів та викладачів багатьох поколінь нарешті здійснилася! Щасливі усмішки здобувачів освіти у відео про подію якнайкраще демонструють, заради кого реконструювався корпус. Відтепер сотні студентів отримали зручні спеціалізовані аудиторії з сучасним обладнанням, які дарують мотивацію працювати. Майбутнім педагогам та психологам більше не потрібно їздити Черкасами, відвідуючи то один, то інший корпус ЧНУ. Усі пари — в одному місці, освіта — не тільки якісна, а й «комфортна». Щиро раді за кожного студента, який навчатиметься у модерному корпусі!

Приємного перегляду:

Укрпатент та ЧНУ підписали Меморандум і угоду про створення Центру підтримки технологій та інновацій

Регіональний Центр підтримки технологій та інновацій відтепер функціюватиме на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Це один із 14 регіональних центрів по Україні і єдиний у Черкаській області.

Центр підтримки технологій та інновацій націлений допомогти науковцям, молодим ученим, студентам правильно розпорядитися своєю інтелектуальною власністю. Центр важливий не лише для університетської спільноти. Відкриття ЦПТІ (TISK) стане додатковим стимулом для розвитку інноваційного руху та академічного підприємництва на Черкащині.

— Ми постійно шукаємо шляхи підвищення якості освіти, забезпечення сталого розвитку університету. Ми прагнемо бути корисними й цікавими своїм студентам, підтримувати ініціативи наших науковців, готувати фахівців, потрібних сучасній економіці, нашому технологічному та інноваційному суспільству. Адже нині економіка повинна бути високотехнологічна й продуктивна, експортоорієнтована. Про це йдеться і в Стратегії розвитку Черкащини на 2021-2027 роки, в розробці якої брали участь наші науковці, — зазначив, відкриваючи центр, в.о. ректора Черкаського національного університету Олександр Черевко. Він розповів, що в університеті успішно діють знані наукові школи. Керівництво закладу надає їм підтримку і дбає, щоб їхнє число зростало. Для цього в університеті запроваджено матеріальне заохочення за високі наукові досягнення. Олександр Черевко переконаний, що відкриття Регіонального ЦПТІ — це стимул для науковців рухатися далі.

Детальніше:Укрпатент та ЧНУ підписали Меморандум і угоду про створення Центру підтримки технологій та інновацій

Переможець краєзнавчої премії 2020 р. ім. Михайла Федоровича Пономаренка – Григорій Михайлович Голиш

Серпневими днями 2020 року дипломом за перемогу у районній краєзнавчій премії імені Михайла Федоровича Пономаренка було нагороджено директора наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, члена Національної спілки журналістів та краєзнавців України, кандидата історичних наук, доцента Григорія Михайловича Голиша.

Ця почесна премія імені відомого українського краєзнавця, педагога і громадського діяча М. Ф. Пономаренка – автора численних розвідок з історії Золотоноші і Золотоніщини, першого лауреата обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича, засновника і незмінного керівника упродовж 18-ти років Золотоніського краєзнавчого музею, що носить його ім'я, визнана відомими краєзнавцями Черкащини і поза її межами.

Колектив наукової бібліотеки ім. М. Максимовича від щирого серця вітає переможця з високою нагородою бажає міцного здоров’я, мирного неба, невичерпної творчої наснаги та нових краєзнавчих звершень.

Цінний дарунок від Ніни Анатоліївни Тарасенкової

Відділ комплектування та наукової обробки документів наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича поспішає поділитися хорошою новиною: завідувач кафедри математики та методики навчання математики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор педагогічних наук, професорка Ніна Анатоліївна Тарасенкова подарувала низку цінної авторської літератури з математичних дисциплін. Ці посібники допоможуть осягнути таємниці точної науки студентам фізико-математичного профілю та усім охочим. Після належної обробки ця література поповнить фонди бібліотеки.

Колектив нашої книгозбірні висловлює глибокі слова вдячності Ніні Анатоліївні за щедрий дарунок, бажає міцного здоров’я, творчого натхнення, життєвої енергії, нових досягнень і щедрих ужинків на науковій ниві.

Проєкти науковців ЧНУ рекомендовані до фінансування в конкурсі НФДУ

Підбито підсумки конкурсу «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», оголошеного Національним фондом досліджень України.

Два проєкти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у рейтинговому списку посіли високі позиції й рекомендовані до фінансування. 54-ту сходинку із 141 рекомендованого до фінансування проєкту посіла робота «Аграризм: селяноцентричний феномен Української революції 1917-1921 рр.», 82-гу — «Політика пам'яті та історична свідомість населення на окупованих Росією територіях України (ОРДЛО, Крим, Севастополь)».

Конкурсний бал робіт складає 93,1 та 91 відповідно. Як відомо, рекомендований конкурсною комісією бал для проєктів-переможців становить 87,3.

Ознайомитися з рейтингом можна за посиланням.

Вийшла нова книга від Ліни Костенко – «Скіфська Одіссея»

Відомий миколаївський художник, винахідник геліографіті (просторового малювання вогнем зниклих об’єктів архітектури) Володимир Бахтов став автором ілюстрацій нової книги Ліни Костенко "Скіфська Одіссея", яка щойно вийшла у видавництві "Либідь".

Видавництво "Либідь" випустило в світ книгу "Скіфська Одіссея" Ліни Костенко з ілюстраціями Володимира Бахтова. Це фантастична поема - балада про античні часи нашого греко-скіфського минулого і сучасні українські відчуття часу», - зазначив Бахтов, який є автором ідеї художньої реконструкції подій античної доби та дослідником археологічних ландшафтів давньогрецького міста Ольвії.

Геліографіті полягає у фотофіксації просторового малювання вогнем зниклих об’єктів архітектури.

Майстер за допомогою палаючого смолоскипа відтворює контури стародавніх будівель. Завдяки установці на камері тривалої витримки, отримує фото, де шлях джерела вогню перетворюється на лінії, які відповідають силуетам давніх архітектурних споруд.

Книжковий подарунок від профспілки

У п’ятницю до нас завітала дорога гостя, давній друг нашої книгозбірні, голова обкому профспілки працівників освіти і науки Ольга Дем’янівна Жалдак. Для нас приємною несподіванкою став не лише її, далеко не перший, візит, але й подарована профспілковою лідеркою книга ”Святиться учителя ім’я”, авторами якої є голова Тальнівської районної організації профспілки працівників освіти і науки України Л. М. Нестругіна та кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи, керівник Центру родинного виховання Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини В. М. Полєхіна. Подароване видання присвячене землякам-освітянам Тальнівщини, котрі працювали в закладах освіти упродовж останніх 80 років. У книзі розповідається про долі понад 150 освітянських подружжів на основі соціальних паспортів ветеранів педагогічної праці, атестаційних матеріалів, публікацій в періодичній пресі регіону, спогадів колег та учнів, музейних експонатів, архівних документів.

Колектив наукової бібліотеки висловлює щиру вдячність Ользі Дем’янівні за цінний подарунок, приділену увагу, розуміння й підтримку. Бажаємо здоров’я, миру, довгих років життя й успіхів у благородній праці.

У ЧНУ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДКРИЛИ НОВИЙ КОРПУС

Освітянське сьогодення Шевченкового краю днями ознаменувалося справді знаковою подією: у провідному виші Черкащини – Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького – відкрито новий навчальний корпус. Як і все справжнє, новобудова народжувалася в муках й має свою драматичну історію…

У далекому-близькому 1990-му жителів Черкащини вразила шокуюча звістка: в результаті короткого замикання електромережі майже дотла згорів один із навчальних корпусів тоді ще педагогічного інституту (попередник ЧНУ). Відтак, виш втратив свій історичний корпус (архітектурну пам’ятку місцевого значення), котрий вірою й правдою служив студентам і їхнім викладачам ще від 1930 р. Настали довгі роки небуття будівлі, яка лякала перехожих пустими зіницями віконних прорізів.

Крига почала скресати в 2007 р., коли за рішенням тодішнього голови обласної адміністрації Олександра Черевка вдалося відбудувати ліве, менш постраждале від пожежі, крило згорілого приміщення (необхідні кошти було виділено з обласного та міського бюджетів). У ньому розташувалися навчальні аудиторії та лабораторії навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва, а також психологічного факультету. Праве ж крило так і залишилося стояти пусткою, створюючи ще й небезпечні ризики.

З приходом до ректорського керма Олександра Черевка відразу ж було визначено головним пріоритетом завершення робіт з реконструкції згорілого корпусу. Та зрештою керівництво університету поставило амбітну мету: повністю демонтувати залишки правого крила й збудувати нове сучасне приміщення. Для цього у липні 2018 р. ректором разом з тодішнім головою ОДА Олегом Ткаченком було подано на розгляд депутатської міжвідомчої комісії інвестиційний проєкт реконструкції, який за вагомої підтримки народного депутата Сергія Рудика було прийнято. З держбюджету мала бути виділена досить кругленька сума в кількадесять мільйонів.

Та стало вже звичним явищем, коли від проєкту до його (в кращому випадку) реалізації пролягає неабиякий часовий відтинок і наш випадок не став винятком. Уже наступного року у зв’язку з новими будівельними стандартами до проєкту довелося вносити суттєві зміни й перезатверджувати його. На цьому етапі роботи велику методичну допомогу ректорат отримав від заступника міністра освіти і науки України Світлани Даниленко та очільниці департаменту мінекономіки Оксани Гришкевич.

Архітектурно-будівельний проєкт нової споруди з максимальним збереженням її автентичного вигляду було підготовлено архітектором – приватним підприємцем Валерієм Музикою. Утім ще й на кінець грудня 2019-го кошти залишалися заблокованими, а реалізація проєкту – проблематичною (хоча будівництво вже було в розпалі). Зрештою на завершальному етапі цієї «битви» за кошти до неї долучився ще один народний депутат – Олександр Скічко. Спільними зусиллями ректорату та парламентарів відповідну статтю бюджету було розблоковано й будівництво увійшло в ще активнішу фазу, як зараз модно говорити – в «турборежим». Будівельні роботи здійснювала приватна компанія «Надія» на чолі з її директором, досвідченим менеджером-будівельником Андраніком Саркісяном. Чимала частка робіт з остаточної підготовки приміщення та розташування й наладки відповідного обладнання здійснювалася господарськими службами університету.

Отож, будівельники за підтримки господарів успішно впоралися з доволі масштабним завданням і своєчасно, на початок нового навчального року здали об’єкт для його експлуатації. А 10 вересневого, золотаво-сонячного дня відбулися урочистості з приводу відкриття новозбудованого корпусу. Гостями свята стали поважні гості: щойнопризначений голова Черкаської ОДА Сергій Сергєєв, народні депутати Сергій Рудик, Олександр Скічко, Любов Шпак, голова Федерації профспілок Черкащини Петро Шевченко та очільниця обласної освітянської профспілки Ольга Жалдак, начальниця управління освіти і науки ОДА Ольга Чепка, керівники будівельної компанії «Надія», власник компанії «Укравіт Агро» Віталій Ільченко, екс-губернатор Юрій Ткаченко, які привітали університетську родину з вагомим прирощенням аудиторного фонду.

А ректор університету, професор Олександр Черевко нагадав про непрості перипетії реалізації будівельного проєкту й висловив щиросердну вдячність усім причетним до цієї шляхетної справи. «У рік, що передує сторіччю університету, ми відкрили навчальний корпус №4, який на 30 років випав з університетського життя… Кажуть: напиши на піску те, що зробив, і закарбуй на камені те, що отримав. Дуже хочеться, щоб усі пораділи цій події. Сьогодні містяни отримали гарне приміщення в центрі Черкас, університет – новий сучасний корпус, студенти – кращі умови навчання і можливості для свого розвитку».

А потім – традиційне перерізання стрічки та огляд гостями й усіма присутніми приміщень відбудованого корпусу. Відповідні пояснення давали «іменинники» дійства: професор Тимофій Десятов і доцентка Лариса Туз, адже саме очолювані ними підрозділи – ННІ педагогічної освіти, соціальльної роботи і мистецтва та психологічний факультет і отримали у своє користування цей щедрий дар. А це – надзвичайно затишні й зручні аудиторії, кожна з яких обладнана смартдошками, комп’ютерами, проекторами, комфортними меблями. Гордістю університету віднині стають розташовані в новому корпусі лінгафонний кабінет і кабінет-лабораторія НУШ, логопедичний зал і стрім-лабораторія, виставковий зал для мистецьких робіт і зони вільного навчання… Не забули й про тих, хто зі зброєю в руках захищав від російської агресії східні рубежі України: для цих воїнів у новому приміщенні відкрито реабілітаційний центр.

Григорій Голиш, директор наукової бібліотеки

ім. М. Максимовича Черкаського національного

університету ім. Б. Хмельницького, доцент

«Черкаси — місце сили»: ЧНУ взяв участь у вернісажі

Культурно-мистецький вернісаж «Черкащина — місце сили, історико-культурного різноманіття і творчості» відбувся в Черкасах 5 вересня.

На площі біля Черкаського обласного краєзнавчого музею зібралися навчальні, туристичні, творчі, музейні інституції області, щоб довести, що Черкащина — це місце сили.

Серед закладів освіти, що презентували роботи своїх студентів та здобутки навчально-наукових лабораторій, був і Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

ННІ міжнародних відносин, історії та філософії організував виставку українських традиційних сорочок, рушників та прасок. Унікальною була колекція прасок другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст., куди входили експонати з усієї України. Особливістю було й те, що деякі праски постачав випускник-історик, а нині – АТОвець, що привозив знайдені праски з лінії фронту. Про унікальність виставки охочим розповідав студент, що був одягнений в автентичний одяг.

Фольклорно-етнографічна лабораторія «Музей українського рушника» презентувала експонати з Центральної України ХХ ст.: український народний одяг, вишиті рушники та картини. За словами професорки Наталії Ярмоленко, хоч поповнювати фонд музею вишитими картинами почали недавно, з ними пов’язано чимало цікавих історій. Наприклад, у колекції картин є зображення Наталки-Полтавки, яке вишила майстриня, споглядаючи картинку прального порошку з ідентичною назвою.

— Цей захід яскравий, «мальовничий» і важливий. Адже ми маємо популяризувати те, що зберігається в нашому фонді, — зазначила директорка музею.

Художники з ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва організували виставку художньо-творчих робіт від кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «СтудArt». Вона містила в собі різноманітні творчі роботи: витинанки, олійний, декоративний, акварельний живопис, рисунки тощо.

Студенти ЧНУ були приємно вражені заходом:

— Черкаський національний представлений тими виставками, які найкраще підкреслюють автентичність України і відповідно показують, наскільки сильне місце, де розташована Черкащина. Кожна з наших виставок показує невіддільну частину української культури. Пейзажі наших українських краєвидів, витинанки, вишиті сорочки й рушники, предмети побуту минулого століття — все це і є сила людини, її роду і нашої української нації. Я радий, що маю змогу побувати на такому яскравому вернісажі, — поділився враженнями студент ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Ярослав Кузьменко.

Усі охочі також могли відвідати авторські екскурсії, майстер-класи, творчі виступи, цікаві фотозони та локації, презентації й активності, що відбувалися на базі музею.

Також гості події могли насолодитися виступами черкаських митців. Таких, як колектив «Росава» Черкаської обласної філармонії, фольклорний ансамбль «Зоряне намисто» Білозірської ОТГ, вокальне жіноче тріо «Оратанія» ГО «Мистецький дім», вихованці Черкаського обласного клубу службового собаківництва Товариства сприяння обороні України, народний колектив бального танцю «Алегро» під керівництвом заслужених працівників культури Каріни та Анатолія Неверовських (міський Будинок культури ім. І. Кулика), вокальний ансамбль «Співай, душа» та фольклорний ансамбль «Червона калина» Білозірської ОТГ, скрипаль Віталій Сотніченко та акордеоніст Богдан Литвин, школа танцю «Max Dance» та інші.